На завершення доповіді директора Інституту голова Ради молодих вчених Сергій Бондар розповів про заходи з підтримки молодих науковців Інституту. Потому керівництво Академії поспілкувалося з колективом Інституту й завідувачами наукових підрозділів стосовно наявних наукових розробок.
Співробітниками «Науково-дослідної лабораторії безпілотних комплексів і систем» Інституту було представлено низку розробок, що передусім пов’язані з підвищенням автономності та інтелектуалізації сучасних безпілотних комплексів та роботизованих систем.
Далі було презентовано розробки відділу «Розпізнавання та синтезу звукових образів», які представив завідувач відділу доктор технічних наук Микола Сажок. Сучасні системи, які розробляються відділом, спрямовані на перетворення мовлення на текст (транскрибування мовленнєвого сигналу) в несприятливих умовах, зокрема: значних шумів і завад; багатомовності та суржику; емоційності. Розробки науковців дають змогу вирішити ряд завдань, серед яких: документування аудіоперехоплень (рація, телефон тощо); стенографування опитування свідків, слідчих експериментів тощо; моніторинг медійних джерел інформації (TV, Youtube).
Відділ «Нейромережевих технологій оброблення інформації», заснований академіком Миколою Амосовим, представила доктор технічних наук Олена Ревунова. Його науковці розвивають ідеї моделювання принципів мислення людини та особливостей нейромережевої організації мозку.
Доктор фізико-математичних наук Олександр Марченко, презентуючи головні розробки відділу «Інтелектуалізації інформаційних технологій», розповів про розроблену оригінальну технологію захисту делегованих віддалених обчислень від несанкціонованих втручань, яка орієнтована на застосування у хмарних обчисленнях.
Голова Ради молодих вчених Інституту, завідувач відділу «Інтелектуального управління» доктор філософії Сергій Бондар презентував дослідний зразок автопілоту безпілотного літального апарата, розробленого на основі методів та технологій штучного інтелекту.Також було представлено систему автономної навігації, розробленої для застосування БпЛА в умовах відсутності сигналів GPS чи будь якої іншої глобальної навігаційної системи.
Молодий учений цього ж відділу доктор філософії Артем Серєбряков представив розроблений гістограмно-нормований метод розпізнавання типу цілі шляхом порівняння параметрів відбитого радіолокаційного сигналу з параметрами еталонних сигналів моделей відомих типів цілей.
Науковці Інституту також презентували розробки медичного призначення. Серед найвагоміших – біоінформаційна технологія «ТРЕНАР», яка забезпечує відновлення рухової активності, порушеної після центральних (інсульт, ДЦП тощо) та периферичних (наслідки травм і поранень) уражень за персоналізованим підходом, а також інформаційна технологія «ФАЗАГРАФ», яка забезпечує оперативну оцінку функціонального стану серцево-судинної системи людини та виявлення початкових ознак порушень під дією фізичних та емоційних навантажень.
Доктор технічних наук Ігор Суровцев, який очолює відділ «Цифрових систем екологічного моніторингу», розповів про створену науковцями сучасну портативну систему екологічного моніторингу питної води, яка дає змогу швидко визначати в польових умовах концентрації токсичних елементів свинцю, кадмію, міді, цинку та фосфатів у воді. Система може використовуватись в екологічному моніторингу питної води та водних ресурсів, а також в аналітичних лабораторіях для визначення якості та безпеки харчових продуктів, води, ґрунтів шляхом вимірювання концентрацій 15 хімічних елементів.
Доктор біологічних наук Ірена Єрмакова, представляючи одну з розробок відділу «Комплексних досліджень інформаційних технологій», розповіла про розробку і застосування інформаційних технологій прогнозу стану людини за екстремальних умов середовища. В основу технології покладено математичні моделі фізіологічних реакцій людини за різних умов середовища, інтенсивності фізичної активності, одягу та захисного спорядження людини.
Підбиваючи підсумки візиту, керівництво Національної академії наук України відзначило, що Інститут інформаційних технологій та систем НАН України зберігає роль одного із провідних центрів сучасних досліджень і розробок в галузі штучного інтелекту, інтелектуального керування, безпілотних комплексів і систем та інформаційних технологій в різних галузях для потреб держави. Попри складні сучасні виклики, установа демонструє високий рівень наукових результатів, потужний кадровий потенціал, розвинену інфраструктурну складову та відкритість.
Велика вдячність за такий важливий візит до нашої установи, продуктивною стала зустріч, вже багато зроблено і ще більше належить зробити попереду.